за допомогою спостереження

1. n (the observed) предмет спостереження

2. adj

одержаний за допомогою спостереження; спостережений

* * *

1) cпeц. отриманий шляхом спостереження, дослідження

2) iм. ( the observed) предмет спостереження

1) спостерігати, стежити

2) помічати, примічати

3) дотримуватися (звичаїв тощо); відзначати, святкувати; додержувати (правил тощо)

4) робити зауваження; висловлюватися; коментувати

5) вивчати; вести (наукові) спостереження

* * *

1) спостерігати, стежити ( за чим-небудь); помічати

2) (on, upon) зауважити, зробити зауваження; висловитися 4 дотримуватися, слідувати ( чому-небудь); відзначати, святкувати

3) вести ( наукові) спостереження; вивчати ( за допомогою спостереження)

1) спостерігати, стежити ( за чим-небудь); помічати

2) (on, upon) зауважити, зробити зауваження; висловитися 4 дотримуватися, слідувати ( чому-небудь); відзначати, святкувати

3) вести ( наукові) спостереження; вивчати ( за допомогою спостереження)

1. стримування шляхом залякування

2. засіб залякування

- active deterrence активна стратегія залякування

- adequate deterrence адекватне залякування

- conventional deterrence звичайні засоби залякування

- counter deterrence контрзасіб залякування

- credible nuclear deterrence надійні засоби ядерного залякування

- deterrence capability потенціал засобів залякування

- deterrence credibility ступінь ефективності засобів, що стримують противника від нападу

- deterrence level рівень стримування

- extended deterrence посилені засоби залякування

- finite deterrence останній засіб залякування

- graduated deterrence диференційований удар у відповідь

- maximum deterrence максимальне стримування шляхом залякування

- military deterrence військове залякування

- minimum deterrence мінімальне стримування шляхом залякування

- mutual deterrence взаємне стримування; стратегія взаємного залякування

- nuclear deterrence ядерне стримування; ядерне залякування

- sensible deterrence розумне/ розсудливе залякування

- deterrence of/ against aggression стримування агресії

- deterrence of nuclear war стримування ядерної війни

- deterrence through surveillance стримування за допомогою спостереження/ контролю

- policy of deterrence політика залякування

- security arrangements of deterrence прийняття заходів безпеки шляхом стримування/ залякування

- to enhance deterrence підвищити ефективність засобів стримування

- to maintain nuclear deterrence проводити політику ядерного залякування

1) електронний пристрій (мікрофон тощо) для таємного прослуховування ( спостереження); підслухування за допомогою спеціальних пристроїв

2) вести таємне спостереження ( за допомогою технічних засобів); встановлювати таємні мікрофони; таємно прослуховувати, підслуховувати ( за допомогою технічних пристроїв); здійснювати таємне підслухування (спостереження) за допомогою електронних пристроїв

Челпанов, Георгій Іванович (1862, Маріуполь - 1936) - рос. філософ, психолог, логік. Протягом 15 років (1892 - 1906) викладав філософію, логіку та психологію в Київському ун-ті. Од 1907 до 1923 р. - проф. Московського ун-ту. Засновник і директор (1912 - 1923) Московського психологічного ін-ту. Особливе місце у творчій спадщині Ч. займає критика матеріалізму з позицій психофізичного паралелізму. Ч. виходив із визнання принципової різниці між природою фізичних та психічних явищ, а також способів їхнього пізнання. Світ психічного пізнається за допомогою методу самоспостереження внутрішнього досвіду, світ фізичного—за допомогою методу зовнішнього спостереження (або зовнішнього досвіду). Гносеологічна концепція Ч. підпорядкована тезі про те, що пізнання здійснюється за допомогою апріорних форм мислення, які не виводяться із чуттєвого досвіду, а є продуктами самостійної діяльності людського духу. Ч. був переконаний, що апріоризм Канта є основою теорії пізнання. Апріорні поняття - передумова досвіду. Ч. розрізняв психологічну і гносеологічну апріорність. Перша полягає в тому, що поняття - це функції самої свідомості, друга - що вони є логічною передумовою сприйняття, або досвіду. Апріорний характер, за Ч., мають також закони логіки, позаяк вони виводяться не із зовнішнього, а з внутрішнього досвіду (із спостереження за діяльністю самого духу). Водночас Ч. наголошував на тому, що сутність пізнання неможливо з'ясувати, якщо існування об'єктивного світу ставити в цілковиту залежність від чинника свідомості. Відчуття є вказівкою на існування чогось іншого, що виступає його причиною, воно - результат взаємодії між нашим психофізичним єством і незалежною від нього реальністю.

[br]

Осн. тв.: "Проблема сприйняття простору у зв'язку з вченням про апріорність і природженість" (ч. 1-2, 1896 - 1904); "Вступ у філософію" (1905); "Психологія" (1909); "Демократизація школи" (1918); "Психологія і марксизм" (1925).

1) спостереження; спостерігання; нагляд

2) спостережливість

3) звич. pl відомості, одержані за допомогою спостережень; результати спостережень

4) зауваження; висловлювання

5) додержання (правил, звичаїв)

6) ав. близька розвідка

* * *

1) спостереження; вивчення, спостереження, дослідження; мop. спостереження, обсервація

2) спостережливість

3) pl інформація, отримана шляхом спостережень; результати спостережень; дані вивчення або дослідження

4) зауваження, висловлення

5) дотримання (правил, звичаїв)

6) вимірювання висоти або азимута небесного тіла ( у навігації)

7) вiйcьк. ближня розвідка

n геогр. н.

р. Буг

* * *

1) eнт. клоп

2) жук; комашка

3) мікроб; інфекційне захворювання; зараза

4) пошкодження, несправність; технічний дефект; конструктивний недолік, недоробка

5) aмep. божевільна ідея, божевілля; божевільний, ненормальний, недоумок, схиблений

6) ентузіаст; любитель; уболівальник

7) ірл. англієць

8) пихата людина

9) диктофон; потайний мікрофон; апарат для таємного спостереження

10) cл. система сигналізації ( для захисту від грабіжників)

11) cл. самохідний відсік, що відділяється ( космічного корабля)

12) вертоліт

13) обч. помилка ( у програмі або пристрої)

1) встановлювати потайні мікрофони; підслуховувати за допомогою мікрофонів; вести таємне спостереження за допомогою апаратури

2) набридати, дратувати; приставати

3) aмep.; cл. утекти, дезертирувати (тж. bug out)

4) aмep. витріщатися від подиву (тж. bug out)

1) eнт. клоп

2) жук; комашка

3) мікроб; інфекційне захворювання; зараза

4) пошкодження, несправність; технічний дефект; конструктивний недолік, недоробка

5) aмep. божевільна ідея, божевілля; божевільний, ненормальний, недоумок, схиблений

6) ентузіаст; любитель; уболівальник

7) ірл. англієць

8) пихата людина

9) диктофон; потайний мікрофон; апарат для таємного спостереження

10) cл. система сигналізації ( для захисту від грабіжників)

11) cл. самохідний відсік, що відділяється ( космічного корабля)

12) вертоліт

13) обч. помилка ( у програмі або пристрої)

1) встановлювати потайні мікрофони; підслуховувати за допомогою мікрофонів; вести таємне спостереження за допомогою апаратури

2) набридати, дратувати; приставати

3) aмep.; cл. утекти, дезертирувати (тж. bug out)

4) aмep. витріщатися від подиву (тж. bug out)

ОПИС НАУКОВИЙ - спосіб характеристики сукупності ознак, властивостей, поведінки досліджуваного об'єкта (або об'єктів) чи подання, збереження та трансляція інформації про нього, яка ідентифікує цей об'єкт. О.н. співставляє з предметом опису певний "знаковий текст", складений засобами наукової мови (систем позначення, схем, графіків, малюнків чи фотографій, символів, формул тощо), який акумулює і репрезентує інформацію щодо вказаного предмета, надає їй достатньої, з точки зору вимог науковості, визначеності і точності. О.н. може розглядатися як процедура (система дій, операцій) суб'єкта наукового дослідження і як результат цієї процедури Х. арактер О.н. залежить від характеру тих процедур (сукупності дій та операцій), за допомогою яких він здійснюється. Розрізняють О.н. на емпіричному рівні дослідження (емпіричний О.н.) і О.н. на теоретичному рівні дослідження (теоретичний О.н.). Емпіричний О.н. здійснюється як операція перекладу на мову науки інформації, одержаної за допомогою емпіричних процедур (спостереження, вимірювання, експерименту), завдяки вивченню документів ("свідоцтв") в історичних науках. Теоретичний О.н. полягає у формулюванні логіко-гносеологічної системи уявлення даної сфери явищ, в побудові абстрактної ідеалізованої (зокрема, математичної) моделі досліджуваного фрагмента реальності і здійснюється за допомогою процедур теоретичного характеру.

n розм.

1) таємне спостереження за допомогою технічних засобів (мікрофонів тощо)

2) установка апаратури для таємного спостереження

1) аеростатні спостереження

2) спостереження за допомогою куль-зондів

1. n

1) кіл, кілок; стовп

2) ганебний стовп

3) (the stake) смерть на багатті, спалення живцем

4) стояк, підпірка (для дерева)

5) віха

6) збірн. стовпи, кілочки (в огорожі)

7) невелике переносне ковадло

8) колода для міздріння шкіри

9) автомобіль з ґратчастим кузовом

10) ставка (в картах тощо); заклад (у парі)

11) pl приз (на змаганнях)

12) pl перегони на приз

13) частка, частина (в прибутку)

14) зацікавленість у якійсь справі

15) розм. спосіб життя; лінія поведінки

16) амер., розм. гроші (спорядження), що видається шукачеві золота в рахунок майбутніх знахідок

2. v

1) позначати віхами; позначати межу віхами

2) загороджувати, обгороджувати кілками

3) підпирати, підтримувати; закріпляти кілками; прикріпляти

4) проколювати (колом)

5) розминати (шкіру)

6) іст. прив'язувати до стовпа для спалення

7) іст. саджати на палю (тж stake up)

8) робити ставку (про карти)

9) тримати парі; битися об заклад

10) ризикувати, ставити на карту

11) давати завдаток, авансувати

12) підтримувати матеріально, фінансувати

13) амер., розм. забезпечувати шукача золота грошима (спорядженням) в рахунок його майбутніх знахідок

* * *

1) кіл, стовп; підпірка ( для дерева); жердина

2) віха

3) icт. стовп, до якого прив'язували засудженого на спалення; ( the stake) смерть на багатті, спалення заживо ( страта)

4) кілки, стовпи (у паркані, тині)

5) невелике переносне ковадло

6) колода для міздріння шкіри

7) автомобіль з ґратчастим кузовом

1) провішувати, позначати віхами, відмічати межу чого-небудь віхами (stake off, stake out)

2) загороджувати, обносити кілками ( stake off)

3) підпирати, підтримувати, зміцнювати ( за допомогою кілків); прикріплювати, закріплювати ( за допомогою кілків)

4) простромлювати, проколювати, протикати ( колом)

5) розминати, тягти ( шкіру)

6) icт. прив'язувати до стовпа для спалення

7) icт. саджати на кіл ( stake up)

1) ставка ( у картах); застава ( при парі)

2) pl приз ( на змаганнях)

3) pl перегони на приз

4) частка, частина ( у прибутку); зацікавленість у якій-небудь справі

5) триб життя; лінія поведінки

6) cл.; icт. гроші або спорядження, що видаються золотошукачеві в рахунок майбутніх знахідок

1) робити ставку; ставити на заклад

2) тримати парі, битися об заклад

3) давати задаток, авансувати

4) cл. підтримувати матеріально, фінансувати

5) cл.; icт. забезпечувати золотошукача грошима або спорядженням у рахунок його майбутніх знахідок

ТЕОРІЯ ( від грецьк. υεωρία - розгляд, міркування, вчення) - 1) В широкому розумінні - особлива сфера людської діяльності та її результатів, яка включає в себе сукупність ідей, поглядів, концепцій, вчень, уявлень про об'єктивну діяльність, протистоїть практиці як предметно-чуттєвій діяльності і водночас перебуває з нею в органічній єдності. Т. виростає з практики, узагальнює її та обґрунтовується нею, а практика осмислюється, організується і спрямовується Т. В цьому розумінні Т. набуває дещо метафоричного значення. Філософський зміст взаємодії Т. і практики розкривається через взаємозв'язок категорій теоретичного і практичного. 2) У власному розумінні - форма вірогідних наукових знань, що дає цілісне і систематичне уявлення про закономірності та сутнісні характеристики об'єктів. Т. є найрозвинутішою і найдосконалішою формою організації наукового знання. Серед інших форм (абстракції, асоціації абстракцій, гіпотези тощо) Т. вирізняється багатьма ознаками і насамперед будовою і пізнавальними функціями. В процесі пізнання Т. виступає як система понять, висловлювань, умовиводів, зведених до єдиного об'єднавчого начала, роль якого відіграє певна узагальнююча ідея. Характерним для будови теорій є те, що всі її твердження і поняття поділяються на дві групи. Перша, кількісно невелика, охоплює сукупність вихідних понять і тверджень, що лежать в основі Т. і формулюють фундаментальні закони чи властивості об'єктів, які вивчає теорія. Вихідні твердження називаються принципами, постулатами або аксіомами. Другу групу становить сукупність похідних понять і тверджень Т., що з тією чи іншою силою логічної необхідності випливають з вихідних тверджень. Похідні твердження називаються логічними наслідками, висновками або теоремами. Прийнятий спосіб логічного встановлення істинності теорій (спосіб доведення) тісно пов'язує між собою всі поняття та твердження і створює логічну структуру Т., надаючи їй характеру цілісної, відносно замкненої системи знання. В пізнавальному відношенні Т. є істинним знанням. Вона є узагальненням об'єктивних фактів, досвіду, суспільно-історичної практики людей, формулює закони, що визначають відношення між об'єктами. Т. є формою систематизації наукових знань, способом опису об'єктивної дійсності та засобом пояснення її закономірностей. Т. здатна передбачати нові явища, закономірності, тенденції розвитку тощо. Кожна розвинена наука будується з багатьох відносно самостійних і пов'язаних між собою Т. Розрізняють різні типи Т. За предметом їх поділяють на математичні, фізичні, біологічні, соціогуманітарні тощо; за будовою - на дедуктивні, істинність тверджень яких встановлюється шляхом виводу із тверджень вихідних, і недедуктивні, істинність тверджень яких доводять за допомогою аргументації фактами. Дедуктивні Т., побудовані як логічне мислення, називаються формалізованими. За характером відношення до дійсності розрізняють Т. змістовні, коли Т. є відображенням конкретної частини реальності, і формальні, коли Т. виступає тільки як форма, безпосередньо не пов'язана з тією чи іншою предметною областю. Формальні Т., що їх розглядають як сукупність упорядкованих знаків, називають знаковими або логістичними системами; коли ж упорядковану сукупність знаків розглядають у зв'язку з певними їх значеннями, то такі формальні Т. називають мовами (Т. як мова) С. еред сукупності Т., споріднених за своїм предметом, виділяють фундаментальні Т., які займають провідне місце в тій чи іншій науці. Вони є основою її розвитку, формують спосіб мислення, який панує в цій науці. Напр., у сучасній фізиці такими Т. є квантова механіка, теорія відносності, в біології - еволюційна теорія, генетика. В сучасних умовах Т. виступає основною формою розвитку науки. Т. виникає, як правило, у вигляді гіпотези на базі узагальнення наукових фактів. Гіпотеза переростає в Т. внаслідок перевірки її за допомогою досліду, спостереження, практичного застосування.

Щербацький, Григорій (Георгій) (1725, с. Рогозів Переяславського полку - бл. 1754) Народився в козацькій родині, небіж Київського митрополита Тимофія Щербацького (1748 - 1757). У 1737 - 1747 рр. Щ. вчився у КМА, в 1749 - 1752 рр. викладав там поетику, риторику, грецьку мову та філософію А. втор п'єси під назвою "Трагедокомедія, нарицаемая Фотий...". Філософський курс Щ., прочитаний ним упродовж 1751 - 1752 рр., відзначається яскраво вираженою картезіанською спрямованістю, орієнтацією на підручник послідовника Декарта проф. Сорбонни Турхоція. Цей курс складається з логіки, метафізики, фізики й етики. У своїх розмірковуваннях Щ. спирається не на досвід і спостереження, а на розум і самосвідомість. В основу філософського мислення кладе принцип очевидності, який передбачає необхідність перевірки будьякого знання з допомогою природного світла розуму або світла філософії. Під останнім ІЦ. розуміє ясні й виразні ідеї С. еред них він виокремлює ідею Бога, ідею істинного й хибного тощо. Абсолютно безсумнівним вважає твердження "мислю, отже, існую". Визнаючи необхідність чуттєвого досвіду, Щ. вважає його радше джерелом помилок, аніж підґрунтям для віднайдення істини І. стина, на його думку, осягається з допомогою єдиного правильного методу, яким є дедукція, що уможливлює виведення й обґрунтування вроджених ідей В. одночас Щ. вважає - для здобуття істини шляхом дедукції необхідна інтуїція, тобто пов'язане з природним світлом розуму глибинне розуміння істини, миттєве осяяння, що досягається завдяки відкритості людської самосвідомості стосовно Бога, який і є гарантом об'єктивної значущості людського мислення. Субстанцію Щ., як і Декарт, поділяє на мислячу (непротяжну й неподільну) і тілесну (протяжну і нескінченно подільну) Н. а відміну від інших професорів КМА, Щ. розуміє матерію не як складник (compositum) з матерії і форми, а як субстанцію. Щ. відходить від традиційного для викладачів КМА гілеморфічного уявлення про основу речей як про хаотичний субстрат природи і, перетворюючи матерію на форму, надає їй здатності до визначення. Картезіанські впливи помітні також у його інтерпретації простору, хоча загалом, подібно до схоластів, він розуміє простір як корелятивне відношення між тілами. Філософський курс Щ. дає змогу побачити, як в укр. думці пер. пол. XVIII ст. відбувалася рецепція європейського раціоналізму.

[br]

Осн. тв.: "Трагекомедія, нарицаемая Фотий, т.е. об отступлении западной церкви от восточной" (1749).